Джун і шестерня з цукрового скла
Розділ 1: Парадова машина зупинилася
Щовесни у Солодкому Королівстві парадова машина прокидалася раніше за пекарні. Вона чистила льодяникові ліхтарі, налаштовувала м'ятні сурми й котила коричні возики на площу. Джун любив дивитися, як за вікном майстерні обертається прозора шестерня з цукрового скла. Але цього ранку машина кашлянула й стихла. Поруч із Джуном сидів Бібі, маленьке механічне лисеня з вушками з цукеркового скла. Усі просили поспішити, та Бібі показав лапкою на тонку тріщину. Джун уже взяв ключ, але згадав: цукрове скло не терпить сили. Якщо його примусити, воно розсиплеться. Довкола сипалися поради, і поспіх піднімався в грудях, мов гаряча пара. Тоді хвіст Бібі почав тихо цокати. Джун вдихнув і сказав, що парад зачекає, доки шестерня справді загоїться.
Розділ 2: Фонтан місячної м'яти
Джун ніс шестерню на оксамитовій таці до фонтана місячної м'яти. Бібі біг поруч із латунним таймером. У книжці ремонту було написано: цукрове скло пам'ятає кожну квапливу руку. Його треба охолодити м'ятним туманом, зігріти медовим світлом і чекати, поки воно заспіває чисту ноту. Чекати було найважчим інструментом Джуна. Він потягнувся до лампи зарано, і шестерня пискнула. Бібі загородив лампу хвостом. Джун зітхнув, а потім засміявся: друг мав рацію. Вони слухали, сортували гвинтики й тихо жартували, поки фонтан працював. Нарешті тріщина стала золотою лінією, а шестерня заспівала.
Розділ 3: Повільніше сяйво
На заході Джун повернув шестерню до машини, а Бібі крокував попереду, мов маленький коричний капітан. Золота лінія ремонту була помітна, зате міцна. Джун повернув ключ лише на один обережний зубчик. Машина не заревла, а ніби вдихнула. М'ятні сурми загуділи м'яко, ліхтарі заблимали, возики рушили вдвічі повільніше. Спершу всі мовчали. Потім дитина заплескала, бо тепер можна було роздивитися кожен колір у цукровому склі. Нова шестерня малювала на площі не ідеальні веселки, а теплі медові петлі. Джун зрозумів: терпіння не забрало свято. Воно подарувало час побачити більше.