📖 Міна і кораловий дракон
Розділ 1: Прекрасний незнайомець
Міна жив у Кораловій Бібліотеці, де кожен вечір здавався трохи чарівним. Однієї тихої ночі Міна знайшов коралового дракона біля краю стежки. Новий друг був такий гарний, що всі мимоволі зупинялися, але сталася біда: шепітні мушлі заговорили всі разом, і жодної історії не було чути. Міна хотів усе швидко виправити, та Саффі тремтів, коли хтось поспішав. Тож Міна присів поруч, заговорив лагідно й помітив першу підказку, що світилася в темряві. Допомога не завжди починається з великого подвигу. Іноді сміливий початок - це тихе запитання й терпіння почути відповідь.

Розділ 2: Малий дарунок
Уранці Міна і Саффі пішли за підказкою крізь Кораловій Бібліотеці. Вони знайшли тиху течію, що несла по одному голосу, але він діяв лише тоді, коли його несли обережно. Сусіди давали гучні поради, і на мить Міна майже забув слухати. Та Саффі торкнувся дарунка й показав тихіший шлях. Крок за кроком біда ставала менш страшною. Дорога ще звивалася, але тепер вони йшли нею разом. Міна зрозумів: справжня допомога залишає місце для іншого серця, а не відсуває його вбік.

Розділ 3: Світло для всіх
Коли повернувся захід сонця, Міна використав тиху течію, що несла по одному голосу у самому серці Кораловій Бібліотеці. Зміна не вибухнула феєрверком. Вона відкривалася повільно, тепло й красиво, аж поки всі побачили: слухання дає кожній історії місце для дихання. Саффі засяяв від полегшення, а ті, хто раніше поспішав, почали усміхатися м'якше. Міна залишив собі маленьку згадку про пригоду не як нагороду, а як обіцянку раніше помічати тихі потреби. Відтоді Кораловій Бібліотеці згадувала цю казку щоразу, коли хтось обирав турботу замість шуму.
